Підготовка до ЗНО, ДПА



Мультики та фільми за програмою ЗНО з української 

літератури



Електронні версії підручників для 10 класу на 2018-2019 н.р.

Українська мова : https://lib.imzo.gov.ua/handle/123456789/80

Українська література: https://lib.imzo.gov.ua/handle/123456789/156

Тести ЗНО онлайн за посиланням:

































програма ЗНО з української мови та літератури 2018

ЗНО  з української мови та літератури - 2015

зно 2015 - зміни в проведенні ЗНО з української мови та літератури.


Українська мова 


Методичні поради щодо написання власного висловлення 
Тести зовнішнього незалежного оцінювання знань з української мови передбачають 
перевірку вмінь та навичок, якими володіє учень при створенні власного висловлення. 
Виконання творчого завдання з’ясовує, наскільки учасник тестування уміє сформувати і 
грамотно написати зв’язне повідомлення у вигляді тексту, чи може він проаналізувати 
поставлену проблему , дати свій варіант її бачення та розуміння. Також важливим є вміння 
логічно структурувати це повідомлення, дотримуючись правил композиційної побудови тексту і відтворюючи всі її рівні. Отже, що необхідно знати про текст? Як упоратись із написанням творчого завдання? 
 Почнемо з найголовнішого – з тексту. 
 “Текст (лат. textum – зв’язок, побудова, тканина) – зв’язне письмове чи усне 
повідомлення, що характеризується змістовою і структурною цілісністю й завершеністю, 
орієнтацією автора на певного адресата. Складниками тексту виступають речення, а також 
лексико-граматичні засоби зв’язку речень у цілісну комунікативну одиницю” ( Українська 
мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів / за ред. С. Єрмоленко. - К., 2001. - 
С. - 182). 
 Отже, текст – це змістова єдність вищого порядку, ніж речення, в ній можливе панорамне розгортання думок, більший обсяг інформації. Для того, щоб думки набули вигляду зв’язного повідомлення, вони мають бути об’єднані однією темою, яка й формує зміст тексту, визначає його структуру, тобто композицію. Структура передбачає дотримання позицій, які вважаються необхідними для кращого сприймання, розуміння й усвідомлення поданої у тексті інформації. Ці позиції відомі: вступ, основна частина, висновок. Важливо, аби всі думки (й у вступі, й в основній частині, й у висновках) мали між собою логічний зв’язок, який у тексті реалізується граматично. Наші думки, знання, спостереження, споглядання, емоції можуть виражатися вербально - словами, об’єднаними у зв’язний текст. Залежно від характеру викладу думок (тобто мовлення) текст має такі різновиди: роздум, розповідь, роздум. Формат зовнішнього незалежного оцінювання передбачає написання власного висловлювання у формі роздуму. 
 Як відомо, роздум - такий тип мовлення, який передає хід міркувань мовця, його ставлення до світу, до людей, певних явищ, дій, враження від них. У роздумах відтворюються не лише вербальні здібності мовця, а й його інтелект, обізнаність, психологічні характеристики (тип психіки, темперамент, характер). Як правило, роздум має внутрішню та зовнішню мотивацію, яка стає приводом до міркування (наприклад, якийсь життєвий факт чи подія, прочитана книга чи зустріч із непересічною людиною й ін.)  Для написання власного повідомлення, яке б відповідало логічним, змістовим, композиційним вимогам, слід зрозуміти принципи творення тексту. У висловлюванні, яке ви пишете чи у формі шкільного твору на будь-яку літературну тему, чи у формі власного роздуму, чи репортажу, нарису тощо, завжди має бути проблема - соціальна, психологічна й ін. 
Саму постановку проблеми, її формулювання висловлюємо у тезі, яка є важливим текстоорганізуючим - змістовим, композиційним, логічним - ланцюгом розвитку думки. 
Теза - коротко сформульована провідна думка твору, статті, доповіді, правильність якої необхідно довести. У тезі ми презентуємо гіпотезу висловлення проблеми, тож саме теза є відправним пунктом наших міркувань. Для того, щоб шлях розгортання думки, її аргументації 
та резюмування був правильним, слід чітко сформулювати тезу, виголосивши таким чином 
проблему. Найчастіше теза складається з одного речення, у якому актуалізовано окреслено 
проблему, яку слід розгорнути, прокоментувати, а власну позицію аргументувати вдало 
дібраним і застосованим доказовим матеріалом. Аргументація має бути переконливою і спиратися на такі рівні: логічність доказів та послідовність їх мовної презентації, доречність аргументів, їх життєвість (тобто конкретність, а не абстрактність) та різноманітність. 
 Важливим засобом аргументування є приклади з творів художньої літератури, історичні 
факти, власний досвід. Однак варто розуміти, що сила цих прикладів не однозначна; більшої 
уваги у переконанні мають факти з історії чи життя відомих історичних осіб, які є частиною 
загального історичного досвіду людства. Залучення до засобів аргументації прикладів із 
художньої літератури збагачує міркування, підсилює авторську позицію і характеризує вас як 
вдумливого, розумного читача, обізнаного зі світовою літературою як мистецтвом слова. 
Однак, не всі пам’ятають зміст творів, що вивчали у школі, не знають літературних героїв та їх творців - авторів. А всі вони могли б стати вашими помічниками, адже обмежень у виборі 
творів не існує, до ваших послуг увесь контекст світової літератури - від української до 
зарубіжної. 
 Удало дібрані аргументи з історичного минулого або сьогодення, з творів художньої 
літератури чи власного життєвого досвіду допоможуть переконати читача в правомірності 
ваших думок і засвідчать рівень вашої вікової, знаннєвої, суспільної та громадянської 
компетентності. Варто ретельно продумати, наскільки застосований вами аргумент виконує 
покладене на нього смислове навантаження і логічно вписується у хід вашого міркування. 
Логічність дуже важлива у викладі вашої точки зору й у переконанні опонента в її слушності. 
Логічність виявляється у композиційному структуруванні етапів розгортання думки, 
послідовному викладі власних міркувань і наведених аргументів, у дотриманні причинно-
наслідкових зв’язків між попередньою та наступною думкою, доречністю використаних фактів, їх смисловою мотивацією. Саме логіка торує шлях до оптимального розуміння думки мовця, 
зумовлює прийняття, а нелогічність - неприйняття його позиції. Логікою називають здатність 
людини правильно, тобто логічно мислити, послідовно викладаючи власні міркування. 
 Окрім логічності важливим змістовим організатором тексту є послідовність викладу 
думок, яка реалізується дотриманням смислових зв’язків між попереднім і наступним 
реченнями. При цьому попереднє речення, як правило, є смисловим підґрунтям для подальшого розгортання думки. Допомагають логічно й послідовно передати хід думок автора в тексті вставні слова й словосполучення, які унеможливлюють виявлення власної констатуючої (на мою думку; я вважаю; як мені здається й ін.) та емоційної (на щастя; на радість; на жаль; як не прикро)позиції автора, визначають черговість застосованих аргументів (по-перше; по-друге, у першому випадку; з одного боку; з іншого боку). 
Висновок, як правило, конкретніше, ніж теза, яка пропонує гіпотезу вирішення проблеми, абстрактно окреслюючи її ідею. У висновку резюмується чітка позиція автора щодо гіпотетичного розв’язання поставленого питання, і ця позиція є наслідком усього міркування, 
пошуку потрібної мисленнєвої константи, яка й конкретизується висновком. Допомагають 
оформити висновок такі слова і вирази: отже; тож; що ж; як бачимо; підбиваючи підсумки; з 
огляду на сказане; обміркувавши проблему тощо. Зверніть увагу на те, що кожен висновок чітко акцентує позицію автора, навіть якщо проблема неоднозначна і знайти її розв'язання складно. 
Висновок, якщо він: 1) сформульований грамотно й конкретно; 2) послідовно випливає із 
попередніх міркувань; 3) логічно пов’язаний із висунутою тезою, - свідчить про ваше вміння 
конструювати мислення і, відповідно, мовлення за законами логіки, послідовності, 
змістовності. А також демонструє навички структурування думки, вміння побачити головне і 
другорядне, знайти раціональну зернину в обдумуванні поставленої проблеми. 
 Для кращого усвідомлення поставленого перед вами завдання створити власне 
висловлення-роздум за поданою темою, тобто виявити рівень сформованості текстотворчих і 
мовленнєвих умінь і навичок, наводимо перелік тих мовленнєвих компетентностей, якими має 
володіти випускник під час виконання відкритого завдання з розгорнутою відповіддю. Він має уміти: 
• створювати текст-роздум, дотримуючись структури цього типу мовлення, висловлювати власні думки з приводу запропонованої теми; 
• логічно викладати власні міркування й доречно та правильно їх аргументувати; 
• добирати приклади з літератури, інших видів мистецтва, історії, суспільно-політичного життя й доречно та правильно їх інтерпретувати; 
• наводити приклади з власного життя та пояснювати їх у контексті запропонованої теми;
• дотримуватися необхідного стилю мовлення і використовувати відповідний стиль 
мовлення; 
• добирати точні, виразні мовні засоби для вираження думок, грамотно оформлювати висловлювання згідно з правилами орфографії та пунктуації; 
• робити вмотивовані висновки. 
Якщо при виконанні творчого завдання ви максимально виявили всі мовленнєві 
компетенції, були логічні, послідовні та переконливі у доборі аргументів, завершили 
міркування умотивованим висновком і при цьому засвідчили орфографічну та пунктуаційну 
грамотність, лексичну, граматичну, стилістичну вправність, ви заслуговуєте на високий бал 
оцінювання і гарантований успіх. 


ТЕСТ - БАЗОВИЙ РІВЕНЬ - ХАРАКТЕРИСТИКА

ТЕСТ - ПОГЛИБЛЕНИЙ РІВЕНЬ - ХАРАКТЕРИСТИКА

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗАВДАННЯ З РОЗГОРНУТОЮ ВІДПОВІДДЮ
(ВЛАСНОГО ВИСЛОВЛЕННЯ) З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
Зміст власного висловлення оцінюють за шістьома критеріями (1, 2, 3а, 3б, 4 та 5), як показано в таблиці 1.
Таблиця 1
Критерій- Змістовий вияв і композиційне оформлення -критерію Бали
1.
Теза
Учасник вправно формулює тезу- 2
Учасник не формулює тези вправно -1
Учасник не формулює тези або формулює тезу, яка не відповідає запропонованій темі -0
2.
Аргументи
Учасник наводить принаймні два доречні й переконливі аргументи - 2
Учасник наводить принаймні один доречний аргумент. Аргументи дублюють один одного, тобто другий аргумент перефразовує зміст першого. Один з аргументів не є доречним стосовно сформульованої тези -1
Учасник не наводить жодного аргументу або наведені аргументи не є доречними - 0
3а.
Приклад із літератури чи  інших видів мистецтва
Один з аргументів підкріплено принаймні одним розгорнутим, добре поясненим прикладом з 
художньої літератури чи інших видів мистецтва - 2
Немає мотивації наведення прикладу. Приклад не конкретизований через художній образ. У прикладі є фактичні помилки - 1
Прикладу з літератури чи інших видів мистецтва немає або він не є доречним --0
3б.
Приклад, що є історичним фактом або випадком із життя
Учасник наводить принаймні один доречний приклад або з історії, або із суспільно-політичного життя, або з власного життя - 2
Немає мотивації наведення прикладу; приклад не конкретизований; у прикладі є фактичні помилки - 1
Прикладу з історії, суспільно-політичного чи власного життя немає або він не є доречним - 0
4.
Логічність, послідовність
Висловлення демонструє зосередженість на обговорюваній проблемі, цілісний, послідовний і 
несуперечливий розвиток думки (логічність і послідовність викладу) - 2
У роботі є порушення логічності, цілісності, послідовності й несуперечливості розвитку думки - 1
Логіки викладу, цілісності, послідовності й несуперечливості розвитку думки немає - 0
5.
Висновок
Висновок відповідає запропонованій темі й органічно випливає зі сформульованої тези, аргументів і прикладів - 2
Висновок лише частково відповідає тезі або не пов’язаний з аргументами та прикладами - 1
Висновку немає; висновок не відповідає сформульованій у власному висловленні тезі; висновок не пов’язаний з аргументами та прикладами - 0
Мовне оформлення власного висловлення оцінюють за двома критеріями (6а та 6б), як показано в таблицях 2 і 3.
Таблиця 2
Критерій - Кількість помилок = Бали
6а. 
Орфографія та пунктуація
0-1 =  4
2–6  = 3
7–11  = 2
12–16 =1
17 і більше = 0 
Таблиця 3
Критерій- Кількість помилок = Бали
6б.
Лексика, граматика та стилістика
0–1 = 4
2–4 = 3
5–7 = 2
8–10  =1
11 і більше = 0
Під час оцінювання орфографічної й пунктуаційної нормативності роботи дві негрубі помилки рахують як одну грубу. До негрубих 
зараховують такі помилки:
 у написанні великої літери в складних власних назвах;
 у випадках написання разом і окремо префіксів у прислівниках, утворених від іменників з прийменниками;
 у випадках нерозрізнення не/ні (не хто інший / ніхто інший …);
 у випадках, коли замість одного розділового знака поставлений інший;
 у пропуску одного зі сполучуваних розділових знаків або в порушенні їхньої послідовності.
Негрубу орфографічну й негрубу пунктуаційну помилки не сумують і не зараховують як одну грубу.
Систематичне порушення норм милозвучності (три і більше випадків порушення на одне з правил: у–в, і–й–та) рахують як одну стилістичну помилку.
Увага!
Роботу, що не відповідає темі власного висловлення, буде оцінено в 0 балів.
Роботу обсягом до 100 слів буде оцінено в 0 балів.

Українська література


монументалізм
 «Повість минулих літ» (уривки про заснування Києва, про помсту княгині Ольги, про напад хозарів)
Літопис
(Нестор Літописець)
орнаменталізм
«Слово про похід Ігорів»
поема
Князь Ігор , Ярославна, князь Святослав (золоте слово)
бароко
Григорій Сковорода. «De libertate»,
лірика
Про свободу
«Всякому місту – звичай і права»,
пісня
Головне - чиста совість
 «Бджола та Шершень», афоризми
байка
Праця, яка є задоволенням, бо ти до неї народжений.
Класицизм, просвітництво
Іван Котляревський. «Енеїда»,
поема
Еней, Дідона, Низ, Евріал, Юнона, Венера та ін.
«Наталка Полтавка»
драма
Наталка, Терпилиха, возний Тетерваковський, виборний Макогоненко, Микола, Петро.
сентименталізм
Г. Квітка-Основ’яненко.( Квітка) «Маруся»
повість
Наум Дрот, Маруся, Василь
романтизм
Тарас Шевченко. «До Основ’яненка»,
послання
Історична пам’ять
 «Катерина», (присвята В.Жуковському)
поема
Доля жінки
 «Гайдамаки»,
поема
Коліївщина
реалізм
«Кавказ», (присвята Якову де Бальмену)
поема
Нескореність кавказьких народів, образ Прометея, загарбницька політика самодержавства
«Сон» («У всякого своя доля),
поема
Критика тогочасного суспільства
«І мертвим, і живим, і ненарожденним…»,
послання

 «Заповіт», «Мені однаково»
лірика

Романтизм, реалізм
Пантелеймон Куліш. «Чорна рада»
Історичний роман-хроніка
І.Брюховецький, Я.Сомко, Шрам (полковник-піп), П.Шраменко, К.Тур, родина Череванів
Реалізм
Марко Вовчок. (Марія Вілінська) «Максим Гримач»
оповідання
Максим, Катря, Семен, Тетяна
Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я»
повість
Омелько, Маруся(Кайдашиха), Карпо, Мотря, Лаврін, Мелашка
Панас Мирний( Панас Рудченко) «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»
роман
Чіпка Вареник, Максим Гудзь, Галя, Мотря, Явдоха, Грицько, Христина ,пани Польські ….
Іван Карпенко-Карий.(І.Тобілевич) «Мартин Боруля»
комедія
Мартин Боруля ,Палажка, Марися , Степан , Гервасій   Гуляницький,  Микола , Націєвський , Трандалєв ,
Модернізм
Іван Франко. «Гімн»,
Громад. лірика
Революційний дух
 «Чого являєшся мені у сні»,
Інтимна лірика

«Мойсей»
Філософ. поема
Роль пророка , доля вождя і суспільства
Імпресіонізм
Михайло Коцюбинський. «Тіні забутих предків»
повість
Карпатські «Ромео та Джульєтта» - Іван Палійчук, Марічка Гутенюк, Палагна, Юра, чугайстер, арідник, щезник, мавка
«Intermezzo» (присвята Кононівським полям)
новела
Митець і народ,  роль митця в суспільстві
Символізм, неоромантизм
Ольга Кобилянська. «Земля» (присвята батькові О.Кобилянської)
повість
Братовбивство – Сава та Михайло Федорчуки, Івоніка, Марійка, Анна
неоромантизм
Леся Українка.(Лариса Косач) «Contra spem spero!»,
лірика
Без надії сподіватись
 «Лісова пісня»
Драма-феєрія
Мавка, Лукаш, дядько Лев, Килина, Перелесник, Лісовик, «Той, що греблю рве» та ін.
Експресіонізм
Василь Стефаник. «Камінний хрест»
новела
Іван Дідух (еміграція до Канади)
Символізм
Микола Вороний. «Блакитна Панна»
лірика
Прихід весни
Олександр Олесь (Кандиба). «Чари ночі»,
романс
Скороминущість молодості
«О слово рідне! Орле скутий!..»
лірика
Роль мови в житті суспільства
Імпресіонізм
Володимир Винниченко. «Момент» (з розповіді тюремної Шахерезади)
новела
Революціонер , Муся (незнайомка)
Момент  кохання в незвичайних умовах
Символізм, кларнетизм
Павло Тичина. «О панно Інно», «Ви знаєте, як липа шелестить…»
Інтимна лірика
Краса почуттів.
«Арфами, арфами…»,
лірика
Краса природи
неокласицизм
Максим Рильський «Молюсь і вірю…»
лірика
Краса творчості  та мистецтва
Імпресіонізм, експресіонізм
Микола Хвильовий( М.Фітільов). «Я (Романтика)» ( присвята «Цвітові яблуні»)
новела
«Я», доктор Тагабат, комунар Андрюша, дегенерат, мати
Небезпечність фанатичної відданості ідеї
Революційний неоромантизм
Юрій Яновський. «Подвійне коло», «Шаланда в морі»
новела
Андрій, Оверко, Панас, Сашко, Іван Половці
Загибель роду через ідейні розбіжності
Мусій Половець, його дружина

Володимир Сосюра. «Любіть Україну»
Патріот.лірика

екзистенціалізм
Валер’ян Підмогильний. «Місто»
Урбаністичний роман
Степан Радченко, Надійка, Зося, Тамара Василівна, Левко, Максим
Завоювання свого місця у житті, незважаючи ні на що

Остап Вишня(Павло Губенко). «Моя автобіографія»,  «Сом»
усмішка
Краса природи, уміння бачити світ з гумором

Микола Куліш. «Мина Мазайло»
філологічна комедія
Мина Мазайло, Мокій, Рина, Уля Розсоха, тьотя Мотя з Курська, дядько Тарас
символізм
Богдан-Ігор Антонич. «Різдво»
лірика

неоромантизм
Олександр Довженко. «Україна в огні»,
«Зачарована Десна»
кіноповість
Олеся Запорожець, Лаврін Запорожець, брати Олесі, Василь Кравчина, Христя Хутірна, Ернст та Людвіг фон Крауз

Андрій Малишко «Пісня про рушник»
лірика

Шістдесятники
Василь Симоненко. «Лебеді материнства»
лірика
Форма колискової, «Вибрати не можна тільки Батьківщину»
Олесь Гончар. «За мить щастя»
новела
Сашко Діденко, Лорі,
Григір Тютюнник. «Три зозулі з поклоном» (Любові всевишній присвячено)
новела
Марфа Яркова, Михайло, Софія, їх син Сашко, любовний трикутник.
Василь Стус. «Як добре те, що смерті не боюсь я»
Патріотична лірика
Народе мій, до тебе я ще верну, і в смерті обернуся до життя.
«О земле втрачена, явися!..»
Патріотична лірика
 безмежна любов до України
Іван Драч. «Балада про соняшник»
Модернова балада
Розкриття важливої ролі поетичного слова у людському житті, порівняння поезії із сонцем.
Ліна Костенко. «Страшні слова, коли вони мовчать»,
Філософська лірика
Поезія - це завжди неповторність…
«Українське альфреско»,

Філософська лірика
Тема самотності людей похилого віку
«Маруся Чурай»
Роман у віршах
Маруся Чурай, Гриць Бобренко, Іван Іскра, зрада і кара за зраду.
Еміграційна література
Іван Багряний (І.Лозов’ягін). «Тигролови»
Пригодницький роман
Григорій Многогрішний, родина Сірків, Медвин,
Євген Маланюк. «Стилет чи стилос?»
Патріотична лірика
Вибір між збройною боротьбою та творчістю
Сучасна  література
Постмодернізм як один із художніх напрямів мистецтва Творчість Ю. Андруховича, 0. Забужко, І. Римарука.
Літературні угруповання
(Бу-Ба-Бу, "Нова дегенерація""Пропала грамота", "ЛуГоСад"), АУП (Асоціації українських письменників).

Немає коментарів:

Дописати коментар

Підписатися на: Дописи (Atom)