неділя, 6 жовтня 2019 р.

Покарані похвалою

Молодець! Ти дуже добре знаєш цю тему!
Геніально розв'язана задача!
О, який чудовий малюнок! 
Це тільки декілька варіантів висловлення захвату, а, наприклад, в інтернеті можна знайти багато пам'яток чи правил, як хвалити дітей.

Ми, дорослі, любимо розсипати похвалу перед дітьми за потреби й без із декількох причин.
По-перше, похвала допомагає повірити в себе. Нехай з дитини художник так собі, але ми щиро віримо: заохотимо словом - і вона щоразу малюватиме краще.
По-друге, це один із способів відчувати значущість: високо оцінюють - отже, без мене обійтися не можна.
По-третє, похвала - спосіб загравання з дітьми: приємні слова подобаються всім - апріорі нас мають полюбити...
По-четверте, діти - це діти, вони ж не можуть виконати завдання, як дорослі. Чому б не ставитися поблажливо? Чому б для мотивації не похвалити навіть за не дуже якісну роботу?

Здається, усе правильно. Дитину потрібно хвалити. Проте є й інший бік, а він не такий "рожевий". Керол Двек, відома американська психологиня (а ви вже звикли до фемінітивів?) говорить про небезпеку "роздутої" самооцінки, яка виникає в дітей через постійну похвалу. На перший погляд, ніби все добре. Проте захвалене покоління досягає віку, коли потрібно працювати. Цьому поколінню важко виконувати певну роботу без премій і винагород. А власник підприємства не готовий платити працівникам, які ще нічого не зробили... Як наслідок - конфлікти, звільнення, незадоволення життям... Водночас заможні фірми наймають різноманітних консультантів, щоб хвалити працівників... Усе б і нічого, та похвала - як наркотична речовина: щоб постійно відчувати задоволення, дозу потрібно щоразу збільшувати.

Захвалені люди не сприймають критики: усе життя вони чули про позитивні моменти, їхні недоліки були мізерними (принаймні таке постійно чули в дитинстві). А тут раптом хтось шукає вади... Не інакше як заздрить.
Захвалені не визнають помилок, бо звикли, що вони талановиті, розумні й просто найкращі. Найгірше - такі люди не хочуть брати на себе відповідальність, бо бути відповідальним - означає приймати рішення, визнавати помилки... Кажуть, що зараз у світі починає бракувати лідерів саме з цієї причини. Та й ми спостерігаємо: охочих критикувати - море, працювати - небагато, а бути відповідальним за багатьох - іще менше.

Не тільки батьки, а й ми, учителі, караємо дітей похвалою, адже в школі мимоволі створюємо ілюзію, що успіх - своєрідний "бліцкріг", а не щоденна праця, шлях перемог і поразок.
...Ми хвалимо чи все-таки караємо?

Чи потрібно хвалити дітей? Обов'язково.
Та похвала мусить мати підстави, інакше стане згубною: ми ризикуємо виростити людей, яким нічого не потрібно, бо вони вже й так геніальні.  Тому важливо хвалити не за результат, а за сміливість взятися за щось нове; за стійкість перед невдачами; за вміння не здаватися; за сприйняття критики.
Хвалімо дітей обережно й заслужено. Вони не дорослі й не завжди вміють відрізнити заслужену похвалу від похвали "на емоціях". Та й не всі дорослі можуть.

P.S. Дякую, що дочитали допис до кінця. Це означає, що цікавитеся не тільки заголовками - отже, не належите до представників так званого "кліпового покоління". Очевидно, що ви звикли не вірити "великим літерам", а вмієте критично оцінювати написане. ...Але це вже також похвала :)
Джерело: http://olesya12142111.blogspot.com/2019/09/blog-post_7.html

Оновлений правопис і ЗНО 

(наказ МОН №1033)


Уже опубліковано розклад ЗНО-2020 (українська мова та література - 26 травня 2020 року). Звичайно, актуальним є впровадження норм оновленого правопису (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 травня 2019 р. № 437): за якими нормами оцінювати власне висловлення та як розв'язувати тести за "подвійним" правописом (наприклад, священик / священник)? Відповідь на це запитання в - наказі МОН № 1033 від 29 липня 2019 року "Про впровадження нової редакції Українського правопису".

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАКАЗ

№ 1033 від 29 липня 2019 року
Про впровадження нової редакції
Українського правопису

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 травня 2019 р. № 437 «Питання українського правопису», пункту 8 Положення про Міністерство освіти і науки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 р. № 630, та з метою сприяння використанню нової редакції Українського правопису НАКАЗУЮ:

1. Утворити постійно діючу Міжвідомчу комісію із забезпечення впровадження нової редакції Українського правопису (далі - Комісія).

Затвердити співголовами Комісії заступника Міністра освіти і науки України Стріху Максима Віталійовича та віце-президента Національної академії наук України, академіка Національної академії наук України Пирожкова Сергія Івановича (за згодою).

2. Співголовам Комісії затвердити персональний склад Комісії.

3. Директорату науки (Чеберкус Д. В.) здійснювати організаційне забезпечення роботи Комісії.

4. Директорату дошкільної та шкільної освіти (Осмоловський А. О.), директорату професійної освіти (Шумік І. В.), директорату інклюзивної та позашкільної освіти (Хіврич В. В.), директорату вищої освіти і освіти дорослих (Шаров О. І.) подати відповідно до компетенції до 19 серпня 2019 року директорату науки (Чеберкус Д. В.) пропозиції щодо впровадження нової редакції Українського правопису за формою, що додається, для передачі зазначених пропозицій Комісії.

5. Комісії разом з Національною академією наук України та Національною академією педагогічних наук України підготувати до 16 вересня 2019 року план заходів щодо впровадження нової редакції Українського правопису та подати його на затвердження до Міністерства освіти і науки України (далі - МОН).

6. Управлінню з питань інформаційної політики та комунікацій (Голубова Т. А.) опублікувати текст нової редакції Українського правопису на офіційному вебсайті МОН.

7. Структурним підрозділам МОН використовувати норми нової редакції Українського правопису під час підготовки нормативно-правових актів та інших документів.

8. Державній науковій установі «Інститут модернізації змісту освіти» (Завалевський Ю. І.) забезпечити організацію розроблення методичних посібників із застосування Українського правопису в редакції 2019 року для вчителів закладів загальної середньої освіти, учасників освітнього процесу закладів вищої освіти.

9. Українському центру оцінювання якості освіти (Бойко В. І.) упродовж п’яти років у завданнях зовнішнього незалежного оцінювання використовувати норми Українського правопису, які не зазнали змін.


10. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Стріху М. В.

Т.в.о. Міністра освіти
і науки України                Павло Хобзей

вівторок, 27 серпня 2019 р.


Програма ЗНО з української мови та літератури 2020 року

Програма зовнішнього незалежного оцінювання досягнень випускників навчальних закладів системи загальної середньої освіти з української мови та літератури, що є конкурсним предметом при вступі до вищих навчальних закладів за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра (спеціаліста, магістра медичного та ветеринарно-медичного спрямувань) на основі повної загальної середньої освіти.
На підставі затвердженої програми укладаються тестові завдання для проведення зовнішнього незалежного оцінювання.


http://osvita.ua/doc/files/news/9/946/Ukrmova.pdf